Все буде добре. Так собі кажу Все буде добре. Треба тільки вірить І зло не вічне… Має все межу… І чорну ніч світанок вкотре змінить. Все буде добре… Лиш мине війна… Живе ж у серці… Має жить надія Все буде добре. Мрія лиш одна - Щоб день новий прийшов у дім наш з миром. Все буде добре. Як би не було... Все буде добре. Як би вже не стало… І гріє душу віра, як тепло. Хоча в житті його так часом мало. Все буде добре. В кожного своє... Я знаю, думка також силу має. І хай погане всіх нас омине… І хай добро сторицею вертає. Лариса Юсковець

Це один із моїх улюблених віршів. Брав участь у поетичному Конкурсі "На боці світла" Міжнародного Проекту "Creative World". Пройшов всі чотири етапи відбору і склав десятку фінальних. ЕРМІТАЖІ ВІЙНИ Я сьогодні. Я тут. Я зараз… Я відтоді не сплю, так склалось. Я не плачу, мовчу, сивію… Біль гарячий. Терплю. Я вмію… Скамʼяніло, замовкло серце. Босоніжки — змінили берці. Звуки вибухів, сірий попіл. Там позаду мій Львів й Тернопіль. Там стріляють Одесу-маму. Кожна ніч — пережита драма. Не затягнута рана ниє, Стогне зранений рідний Київ. Далі йду по містах убитих. Муки пекла живцем пережитих. Де від жаху — холонуть жили, Тут фізично зникають сили. Це війна, недолугість, зрада… Боягузтво, продажність, вада. Це ціна за твої помилки, Часова незворотність стрілки. Берці стерли в мозолі ніжки, Ще далеко в майбутнє пішки. А чи буде воно? Не знаю… Темні сили зібрались в зграю. Нищать зовні та з середини. Пишуть кровʼю війни картини. І залишать містам на згадку Ермітажі руїн у спадку… Я сьогодні. Я тут. Я зараз… Барчук Р