You are seeing the paginated version of the page.
It was specially created to help search engines like Google to build the proper search index.

Click to load the full version of the page
2023-01-09

​​9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
🕯 Запорізька ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв вшановує пам’ять загиблих воїнів, родом із Запоріжжя.
Молодший сержант Євгеній Романенко, позивний Перукар, загинув 6 вересня 2022 року біля села Вербівка під Ізюмом на Харківщині.Захисник отримав смертельні осколкові поранення від ворожої міни. Йому було 33 роки.
read more
Євгеній народився у місті Дніпрорудне Запорізької області. Здобув середню технічну освіту за фахом кам'янщика-монтажника. Цікавився ремонтами автомобілів та полюванням. Працював у мобільній охороні.
Брав участь у російсько-українській війні від самого початку. У 2014-2017 роках служив у 93-й бригаді. Був у боях за Донецький аеропорт та на території проведення АТО. У 2017-2020 рр. боронив Україну у лавах 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Згодом пішов на дембель, але після недовгого відпочинку у липні 2021-го повернувся до побратимів.
Під час повномасштабної війни у квітні 2022-го Євгеній був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Він дуже любив свою роботу. Душею був військовим. Любив побратимів. Завжди допомагав кожному, коли була потрібна допомога. Завжди усміхнений, веселий, позитивний, любив життя. Мріяв побачити нас… Побратими казали, що він жартував і посміхався навіть перед смертю… Дуже кохаю чоловіка і пишаюся ним», – зазначила дружина захисника Аліна.
Поховали військовослужбовця у Запоріжжі. У Євгенія залишилися дружина і двоє дітей.
🇺🇦 Сайт ЗОВА 🇺🇦 | Facebook ЗОВА 🇺🇦 | YouTube ЗОВА
2023-01-09
Posted by bibl32
2022-12-16
​​09:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
🕯Запорізька ОВА спільно із платформою Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників України
21-річний молодший сержант Володимир Падун загинув 9 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Спірне на Донеччині. Захисник отримав смертельне осколкове поранення внаслідок ворожого обстрілу.
Володимир народився у селі Велика Білозерка Запорізької області. Здобув фах машиніста електровоза у Дніпроруднівському ліцеї. Працював на Запорізькому залізорудному комбінаті, був спокійним, врівноваженим, товариським, мав багато друзів. Захоплювався усім, багато навчався, любив життя і планував майбутнє. Мріяв придбати собі автомобіль BMW.
У грудні 2021-го хлопець демобілізувався зі строкової служби в армії. Після початку повномасштабної війни хлопець вирішив приєднатися до лав Державної прикордонної служби України, щоб боронити кордони від ворогів. Служив у Чернівецькій області кінологом. Згодом їх підрозділ направили на війну.
«Він був дуже дружелюбним, чуйним, веселим. Його усі поважали і любили. Дуже хотів сім'ю, але так і не встиг. Нікого мені не залишив і він у мене один єдиний найкращий синуля», – зазначила мама Альона.
Поховали захисника на Кушугумському кладовищі у Запоріжжі. У Володимира залишилася лише мама, яка дуже за ним сумує.
Пам'ятаймо!
🇺🇦 Сайт ЗОВА 🇺🇦 | Facebook ЗОВА 🇺🇦 | YouTube ЗОВА
Posted by bibl32
2023-01-01
🕯 Запорізька ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв вшановує пам’ять загиблих воїнів, родом із Запоріжжя.
Молодший сержант Максим Фесенко загинув 15 травня 2022 року в районі села Малинівка Запорізької області. Боєць отримав смертельне поранення під час танкового обстрілу. Йому було 34 роки.
Максим народився у селі Федунка Полтавської області. Закінчив Сагайдацьку загальноосвітню школу. Згодом здобув професійно-технічну освіту за трьома спеціальностями. Пройшов строкову службу в армії у внутрішніх військах. Потім здобув ще одну професійну освіту. Мав великий стаж роботи, під час якої отримав кілька підвищень кваліфікацій. Останнім місцем роботи була фірма «АСТРА» на посаді комірника. Любив та цікавився історією, захоплювався нумізматикою. А найбільше задоволення отримував від роботи на своїй землі, доглядаючи за рослинами у власному саду. Хотів висадити лавандове поле.
У 2015-2016 роках брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей у складі 28-ї механізованої бригади. З початком повномасштабного вторгнення пішов захищати країну у складі 5-ї батальйонної тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади. Був навідником.
«Максим був людиною слова, тим, хто завжди прийде на допомогу. Усе, що він мав у своєму житті, досягнув своєю працею. У нього було безліч планів та мрій на своє життя, які забрала ця страшна війна. Найбільшою цінністю для нього була родина, яка назавжди втратила люблячого тата та чоловіка. Тут не вистачить жодних слів, щоб описати, якою людиною був Максим! Ті, хто були знайомі з ним особисто, точно можуть сказати, що війна забирає найкращих», – розповіла дружина загиблого Ольга.
Молодший сержант Фесенко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв Затуринського кладовища поблизу Полтави. У Героя залишилися маленька донечка, пасинок, кохана дружина, мати та сестри.
🇺🇦 Сайт ЗОВА 🇺🇦 | Facebook ЗОВА 🇺🇦 | YouTube ЗОВА
 
Posted by bibl32
Андрій — львів’янин. І, як будь-хто до 2014 року, не думав, що візьме до рук зброю й переживе справжню війну. Спочатку бої в зоні АТО у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Потім перерва на звичайне цивільне життя. А потім знову фронт. Після 24 лютого Андрій Юсик добровольцем повернувся до лав Збройних сил України і вступив у 125-ту окрему бригаду територіальної оборони. На жаль, на початку грудня в боях із ворогом захисник загинув. У нього залишилися дружина та двоє дітей. Неймовірний біль втрати! Вічна пам‘ять герою!
2022-12-11
 
Posted by bibl32
Майстер спорту, паверліфтер, рекордсмен України. Йому було 23, коли ворог забрав його життя. Ярослав Хібовський був родом із Вінниччини та присвятив себе спортивним досягненням. На початку повномасштабного вторгнення хлопець вступив до Збройних сил України на військову службу за контрактом. Так він став головним сержантом механізованої роти. Проявляючи свій бойовий професіоналізм, навички та хоробрість, захисник пройшов всі випробування цієї війни і мав би зустрічати своє 24-річчя. На жаль, під час штурмових дій на Донеччині Ярослав отримав травми, які були не сумісні з життям. Вічна слава і пам‘ять полеглому герою!
герої

2022-12-10

 
Posted by bibl32
Солдат Микола Мідянко загинув 26 серпня 2022 року біля села Новомихайлівка Донецької під час ворожого артилерійського обстрілу. Захиснику був 31 рік. Микола проживав у селі Тячівка, працював менеджером з продажів. У житті з самого дитинства любив грати у футбол. На другий день повномасштабного вторгнення Микола приєднався до лав ЗСУ, щоб захищати Батьківщину від окупантів. Служив старшим навідником у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. "Мій чоловік був щирою, життєрадісною людиною. Завжди приходив на допомогу, його очі горіли життям і вірою, що Україна буде єдиною, сильною, квітучою країною, в якій не буде війни. 25 лютого добровільно пішов захищати Україну, щоб у кожного з нас було мирне небо і тиха ніч. Вірив у перемогу!" – розповіла дружина Вероніка.
2022-12-10
 
Posted by bibl32
25.10.22
Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
🕯 Запорізька ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал (https://t.me/memorial_ukraine) вшановує пам’ять загиблих оборонців Запоріжжя Максиму Здоревському було 36 років. Чоловік загинув 30 вересня у Запоріжжі внаслідок російського ракетного обстрілу. 4 ракети поцілили в гуманітарну колону в районі авторинку, де розташовувався пункт реєстрації для в'їзду на окуповану територію. Від цієї атаки загинуло понад 30 людей. Максим був майором поліції, виконував свою роботу, коли росіяни вчергове почали обстрілювати місто. «Максим Здоревський багато років присвятив службі в правоохоронних органах. Щоденно, пліч-о-пліч з колегами, продовжував нести службу в рідному місті. Злочинний ракетний удар, здійснений по мирному населенню, передчасно обірвав життя цієї мужньої людини, яка стала справжнім взірцем духовної стійкості й сили», – написали на фейсбук-сторінці поліції Запорізької області. Колеги Максима розповідають, що він був енергійним, цілеспрямованим, позитивним. З дитинства займався спортом та мріяв служити у правоохоронних органах. «Його знали багато людей – і тільки як добру, порядну людину, справжнього друга і захисника. Макс, ти в наших серцях назавжди!», – написав друг загиблого Артем Меліков. У Максима Здоревського залишилися матір Тетяна, батько Юрій, дружина та діти. Пам'ятаймо!
 
Вадим Ворошилов більш відомий за позивним Karaya. Він саме той льотчик-винищувач, який 12 жовтня знищив 5 іранських дронів та через пошкодження літака катапультувався на Вінниччині, попередньо відвівши винищувач від населеного пункту. «Вдалось відвести літак від будинків, приземлитись на відносно м’яке поле, зберегти очі під час вибуху, шийні артерії цілі, вже мовчу про спину. Ракети, що залишались на літаку, не здетонували. Тому і шолом відмивати не буду, збережу для історії…» — розповідає захисник. У той день о четвертій ранку він отримав сигнал «Готовність один», а о 5-й вже був у літаку. А потім збиття «шахедів» на Південному напрямку, Херсонщині, а далі Вінниччина. Пошкодження літака, розгерметизація, руйнування скла, відліт носової частини… 40 секунд, аби прийняти рішення, та 2 хвилини на катапультування. Але все вдалося! Указом Президента України Вадиму присвоїли звання Герой України. Пишаємося! Джерело: АрміяInform.
герої

2022-12-11
 
Posted by bibl32
06.10.2022
 
13.10.22 р
😭 Від ракетного удару по Запоріжжю загинув відомий хірург-онколог Тарас Гавриленко "Накануне мы встретились в последний раз. Он попросил меня подвести его (на машине) к могиле отца. "Хочу пообщаться!"" сказал он мне. Я не спорил. «Я мысленно попрощался со своей квартирой!» - сказав він мені, коли ми їхали!. Я не придавав цього ніякого значення.. Де-то через 14 годин російська ракета залетіла йому в спальню і його не стало", - розповів брат лікар Борис. Прощання з паном Тарасом відбулося 14.10. об 11:00 в актовій залі Запорізького обласного онкоцентру. Наше співчуття рідним та друзям загиблого лікаря