Наступного дня артилеристів зібрали на подвір’ї. Церемонія мала початись о 9:00, втім її відклали, бо комбриг Дмитро Лисюк спізнювався. Як зазначає поранений військовий, вишикувалися не всі — офіцери ходили по подвір’ю, готувались.
Перший удар близько 10:10 прийшовся у будівлю поряд із місцем нагородження, другий, за кілька хвилин, — по особовому складу.
"Багато хто з тої чи іншої причини зняли бронік. Хто був в хаті, хто був біля хати — їх повідкидало. А хто був на подвір’ї на шикуванні — всі пішли на той світ", — говорить військовий бригади, який приїхав на місце нагородження, щойно дізнався про обстріл.
Ще до приїзду швидкої військові намагались врятувати побратимів. "Дмитро помер від крововтрати. Йому хотіли допомогти, але були пошкоджені великі артерії. У нього на руці був турнікет, катетер, крапельниці. Думаю, якби він був у бронежилеті, це б його врятувало. А з іншого боку, там хтось в машині сидів у бронежилеті, то йому уламок потрапив у голову", — говорить Олеся, дружина загиблого офіцера артилерійської батареї, 43-річного Дмитра Мілютіна.
Їй повідомили про загибель чоловіка ввечері 3 листопада: "Я телефонувала хлопцям і питала: "Може ви помилились?" Але ніхто не помилився. Це настільки безглузда смерть, я не можу передати".
Бригада повідомила про 19 загиблих військовослужбовців, кількість поранених не назвали.
Суспільне